Астрагал шерстистоквітковий. Регіон збору: Миколаївська область.
Лікарські властивості астрагалу шерстистоквіткового визначаються його унікальним хімічним складом і гармонійним співвідношенням містяться в цій рослині корисних речовин. Настій трави астрагалу шерстистоквіткового має діуретичну, гіпотензивну, заспокійливий та седативний ефект. Покращує роботу серця, розширює серцеві судини і судини нирок. Настій позитивно впливає на перебіг гіпертонічної хвороби, знижує артеріальний тиск, тому часто застосовується для лікування початкових форм гіпертонічній хворобі, недостатності кровообігу I і II ступенів, а також при гострих гломерулонефритах. Астрагал надає благотворну дію на серце, розширює коронарні судини і судини нирок, посилює діурез. При місцевому застосуванні настій з трави астрагалу шерстистоквіткового надає ранозагоювальну дію.
В народній медицині відвар з трави астрагалу шерстистоквіткового застосовується як відхаркувальний, сечогінний засіб, а також при астенії, хворобах нирок, опіках, суглобовому ревматизмі, нервових хворобах, для полоскання порожнини рота і горла при ангіні, стоматиті, пародонтозі. Астрагал шерстистоквітковий сильно цінувався за свою протипухлинну дію, яке підтверджувалося численними травниками на практиці. Тому трава використовується для лікування доброякісних і злоякісних пухлин, а також після хіміотерапії в період відновлення. Поряд з перерахованими вище цінними корисними властивостями астрагал усуває надмірне накопичення води при водянці і не допускає набряку головного мозку. Застосування трави астрагалу ефективно при ревматизмі, м'язових дистрофіях, випадінні матки і отруєннях різної етіології.
Заготівлю трави астрагалу шерстистоквіткового в якості лікарської сировини проводять у фазу масового цвітіння, до утворення плодів. Зрізають надземну частину рослини з допомогою ножа або ножиць. Сушать траву на горищах або в добре провітрюваних приміщеннях, можна і в сушарках при температурі до 50-55про С. Вихід сировини з свіжозібраних рослин невеликий – близько 20%. Висушена трава астрагалу має неодревесневшие стебла бурувато-сірого, листя – сірувато-зеленуватого, квітки – жовтого кольорів, а також слабкий своєрідний запах і солодкуватий смак.
Застосовувати суворо за призначенням лікаря.